ПОШАТКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошаткува́ти. Виблискувала олією дрібно пошаткована капуста (Мик., II, 1957, 290); З них [конвейєрів] сиплеться й сиплеться.. дрібно пошаткована зелена маса (Руд., Остання шабля, 1959, 476); Я тільки побачив, як блиснули шаблі,.. і закрив голову руками.. Пошаткованого вкинули мене денікінці в домовину, ще й віком накрили (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 480.