Слово "пошта" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́ШТА, и, ж.

1. Державна установа, яка здійснює пересилання і доставку адресатам листів, періодичних видань, грошових переказів, посилок і т. ін. Державна пошта на території України була утворена в другій половині XVII століття (Веч. Київ, 4.XII 1966, 4); Старий Йосип вимагав у сільради чіткої роботи пошти, веселості та культури в сільському клубі (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); // Приміщення, в якому розташовано цю установу. Нахвалки ті дійшли до пана, і він перестав посилати Андрія на пошту (Коцюб., II, 1955, 50); Улянка дійшла до пошти й укинула в скриньку листа (Донч., IV, 1957, 93).

Відсила́ти (відправля́ти і т. ін.) по по́шті (по́штою) — посилати що-небудь через державну поштову установу. Напишу це я до Літостаневського лист і одішлю йому по пошті (Н.-Лев., IV, 1956, 329); Не варт посилати моїх речей поштою (Л. Укр., V, 1956, 201); Голуби́на по́шта — пересилання кореспонденції за допомогою поштових голубів; Польова́ по́шта — спеціальна служба, яка забезпечує пересилання і доставку кореспонденції військовим і від військових. З пошти польової буду вік чекати Милого, живого твойого листа! (Ю. Янов., V, 1959, 88); Його [листа] згорнули вчетверо і поклали в конверт — без марки, бо на фронт, — і виписали адресу: номер польової пошти (Смолич, Мир.., 1958, 77).

2. Те, що пересилається, доставляється поштовою установою. Вчора не було пошти (Коцюб., III, 1956, 410); Прийшла пошта і роботи принесла цілу коробку (Мирний, V, 1955, 339); Сьогодні тут, на зупинці, батальйон одержав нарешті пошту за кілька днів (Гончар, III, 1959, 85); // Транспорт з поштовими відправленнями. В горах, на Сімферопольському тракті, пошта два дні стояла в снігу, поки її відкопали (Л. Укр., V, 1956, 219).

Ранко́ва (де́нна, вечі́рня) по́шта — кореспонденція, що надходить у певний час доби. В кабінеті начальника відділу вже не було. Сидів один білобрисий секретар і приймав вечірню пошту (Баш, Вибр., 1948, 70).

3. заст. Перевезення людей, що здійснювалося в дореволюційний час поштовими установами. Потім взялися за весельця І пригребнули всі від серця, Мовби Еней по пошті плив (Котл., І, 1952, 163); // Екіпаж для перевезення людей і поштових відправлень. Минає тройка поле й ліс; За вітром геть із-під коліс Велика курява летить, — Це пошта здалека біжить (Щог., Поезії, 1958, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 488.