ПОЯСНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати яснішим. Небо пояснішало; // безос. Надходив ранок.. На сході трохи пояснішало і зблідли зорі (Смолич, І, 1958, 80).
На душі́ (на се́рці) поясні́шало — настрій поліпшився. Колісник повернувся. Христя стояла перед ним, та давня Христя, з рожевим личком, з іскристими чорними очима.. У його на душі пояснішало (Мирний, III, 1954, 362).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 496.