Слово "поєднання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЄДНА́ННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Гончар, Таврія.., 1957, 607); — Це було потайне поєднання наших душ (Н.-Лев., IV, 1956, 232); — Що ж нас від гибелі спасе? А то: міцніше поєднання Всіх сил, що тільки є живі (Граб., І, 1959, 134); Просто передо мною здіймався голий шпиль гори. На вершечку росла сосна. Я й тепер бачу це чарівне поєднання (Ю. Янов., II, 1958, 104); Характерною рисою «Капіталу» Маркса є органічне поєднання в ньому революційної теорії і революційної практики (Ком. Укр., 6, 1966, 20); Пісня відзначається особливо тісним поєднанням слова й мелодії (Рад. літ-во, 5, 1958, 22).

2. заст. Угода, договір. Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 766.