ПОІНФОРМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поінформува́ти. — Не читали газет? ..Знаєте, наш чоловік пише, добре поінформований (Фр., II, 1950, 380); Я не поінформований, на жаль, чи відновили вони [жителі Праги] знаменитий годинник на Старомістській ратуші (Рильський, III, 1956, 314); З перших слів Мостового Коляда зрозумів, що секретар повністю поінформований про справи в Сосонці (Зар., На.. світі, 1967, 135); // поінформо́вано, безос. присудк. сл. Нас було швиденько, але щедро поінформовано (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 830.