ПОІНФОРМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Обізнаність (із фактами, подіями, слухами і т. ін.). Поінформованість невідомого солдата викликала до нього довіру (Смолич, Мир.., 1958, 551); Франко знайомив галицьку громадськість з усіма подіями в політичному, культурному і літературному житті Росії і Наддніпрянської України. Поінформованість Франка в усіх цих питаннях гідна подиву (Рад. літ-во, 18, 1955, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 830.