ПОІНФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Повідомити кого-небудь про щось; інформувати. Чи не холодно тоді ще у Криворівні? ..Поінформуйте мене (Коцюб., III, 1956, 345); На вулиці, взявши його під руку, Ярина поінформувала про мету своєї подорожі до обласного центру (Десняк, Десну.., 1949, 260); Його справа показати, роз’яснити те, чого вони не розуміють, поінформувати, а висновки гості мають зробити самі (Жур., До них іде.., 1952, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 830.