ПО-ДРУ́ГЕ, присл. Уживається як вставне слово при переліку на позначення другого пункту. А Галі, своєї старшої сестри, Вустимко, по-перше, не боїться, а, по-друге, — їй нема коли шукати його (Багмут, Опов., 1959, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 758.