ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, присл. Те саме, що по-змо́вницькому. Сама собі по-змовницьки підморгнула [Христина] в дзеркальце (Стельмах, І, 1962, 154); Він про щось по-змовницьки пошептався з Хаєцьким (Гончар, III, 1959, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 821.