ПО-НІМЕ́ЦЬКОМУ, присл.
1. Як у німців, за звичаєм німців. — Коли хочте, вип’ю, тільки по-нашому. Я по-німецькому не вмію, — червоніючи одказала Галя (Мирний, IV, 1955, 147).
2. Німецькою мовою. Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Смолич, II, 1958, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 163.