ПО-ПИСЬМЕ́ННОМУ, присл.. розм. Книжною або канцелярською мовою. — Та знаю, що вмер, — казала Векла, — і стоїть заключенним [записаним] у відомості, як пан писар по-письменному каже (Кв.-Осн., II, 1956, 422); — Ви так говорите по-письменному, що я нічого не второпаю, — говоріть-бо по-людській [по-людськи]! — сказала Онися (Н.-Лев., III, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 198.