Слово "по-справжньому" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО-СПРА́ВЖНЬОМУ, присл.

1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (Головко, II, 1957, 512); По-справжньому зажили сільські трудівники, коли об’єдналися, зробили основою свого життя громадське господарство (Ком. Укр., 12, 1969, 70); // У повній мірі, на повну силу. По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну (Гончар, II, 1959, 263); Здобуте й загартоване в найсуворіших випробуваннях історії братерство народів нашої Вітчизни по-справжньому розквітло в умовах торжества ленінської національної політики (Вітч., 7, 1969, 201); // Глибоко, не поверхово. — Ти скажи, по-справжньому любиш мене? (Стельмах, І, 1962, 578); Максим і раніше бачив валки циган, які важко пересувалися на старих шкапах або стояли табором десь на околицях селищ, але тільки ця безпосередня зустріч з Голдою і розмова з нею схвилювали його по-справжньому (Ткач, Арена, 1960, 12); // Серйозно, не жартома. Знову войовниче підіймає [дитя] на нього руку, ладне по-справжньому захищати себе (Стельмах, II, 1962, 247); Провчити надумали блудливого попа по-справжньому (Збан., Єдина, 1959, 133).

2. з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності. Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин (Стельмах, II, 1962, 147); Драматургія Я Галана — по-справжньому сучасна і художньо-самобутня (Мист., 4, 1962, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 359.