ПО-СТАРОДА́ВНЬОМУ, присл. Як у давнину, за давніми звичаями. — Недарма ж я вас вивіз із Запорожжя на Вкраїну: порядкуйте по-стародавньому, як самі знаєте (П. Куліш, Вибр., 1969, 143); Із-за кущів виходить баба Ярина, зодягнута дуже по-стародавньому (Вас., III, 1960, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 370.