ПО-УКРАЇ́НСЬКОМУ, присл.
1. Як в українців, за звичаєм українців.
2. Українською мовою. Петро звернув до його серйозне лице. — Це така книжка, що в їй усе понаписувано по-нашому, по-українському, — поважно пояснив він (Вас., І, 1959, 95); — А що воно за Щупак?.. — А цей з Полтавщини. Теж українець, як бачиш. І теж по-українському розмовляє (Головко, II, 1957, 537).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 441.