ПРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який ліквідує несправності в чому-небудь; виправляє, випрямляє щось. Передові робітники-правильники.. вже виконали по п’ять з половиною — шість річних норм (Веч. Київ, 20.XI 1969, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 503.