ПРА́ВИЛЬНО. Присл. до пра́вильний. Буржуазний філософ або буржуазний публіцист ніколи не зрозуміє соціал-демократії правильно.. (Ленін, 11, 1970, 100); Важливо також правильно організувати працю тваринників (Ком. Укр., 3, 1968, 19); [Галя:] Учитель читає що-небудь, а ми пишемо; потім він дивиться, чи правильно написано (Мирний, V, 1955, 134); — Ось наше «Л».. Значить, ідемо правильно (Гончар, III, 1959, 10); Невпинно і солодко б’ються серця і правильно, і з перебоями в цей час, коли ми йдемо з тобою (Сос., І, 1957, 88); // у знач. присудк. сл. Перевірили документи і Саранчука, навіть його речовий мішок обмацали, але пропустили. «Ну, що ж, і правильно, — на те й служба», — навіть похвалив про себе їх Саранчук (Головко, II, 1957, 440); — Правильно, — сказав Мічурін, коли люди втихомирились. — Вірно. Стара, темна, личакова Росія померла й не воскресне (Довж., І, 1958, 460).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 503.