ПРА́ГНЕННЯ, я, с. Сильне бажання, потяг до здійснення чого-небудь; хотіння. Робітники починають боротьбу з капіталістами, і серед них з’являється посилене прагнення до об’єднання (Ленін, 2, 1969, 81); У кожного з нас зараз стільки енергії й прагнення зробити наше життя багатшим і кращим! (Тич., III, 1957, 292); Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (Гончар, II, 1959, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 510.