ПРАДАВНИНА́, и́, ж. Далека давнина. Ми входим в кам’яний мішок, Торкаєм бережно руками Старовини сухий пісок, Прадавнини холодний камінь (Шер., Щастя.., 1951, 37); Невичерпним джерелом для вивчення тваринного світу у крейдяному періоді мезозойської ери є наш Кременецький район [Тернопільської обл.],де у прадавнину било хвилями море (Рад. Укр., 21.Х 1965, 4).
З прадавнини́ — те саме, що З да́вніх-даве́н; З да́внього-да́вна (див. да́вній).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 510.