Слово "прародителька" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРАРОДИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст., уроч. Жін. до прароди́тель. Серед знахідок на стоянках пізнього палеоліту трапляються скульптурні зображення жінок, вирізані з кістки або каменю. Вони указують на існування у первісних родових груп культу матері — прародительки (Іст. УРСР, І, 1953, 14); — Та ми ж, кажу, Іване-сину, споконвіку свої, рідні не тільки вірою.. Бо росіянин та українець є рідні брати одної нашої прародительки матері… (Ле, Наливайко, 1957, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 518.