ПРА́СОЛ, а, ч., заст. У дореволюційній Росії — оптовий скупник худоби, сільськогосподарської сировини і т. ін. для перепродажу з метою заробітку. Син прасола, який жив з торгівлі худобою, Василь Лигун звик до солодкого в житті (Чаб., Тече вода.., 1961, 56); Прасоли їздили по селах, скуповували у місцевих виробників сільськогосподарську сировину та ремісничі вироби і відвозили їх на ярмарки або в міста (Іст. СРСР, ІІ, 1957, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 518.