ПРА́ТИСЯ, пере́ться, недок.
1. Піддаватися змиванню, очищенню від бруду (про тканину, білизну, одяг і т. ін.). Об’ємні нитки відзначаються високою міцністю і теплозахисними властивостями. Порівняно з шерстяними вони краще перуться і легше фарбуються (Веч. Київ, 21.І 1963, 1).
2. безос., розм. Мати охоту, бажання, силу і т. ін. прати (перев. з обставинами способу дії). — Ну, як воно переться? — питає Орися і становиться й собі на другий кінець кладки (Тют., Вир, 1964, 127).
3. Пас. до пра́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 519.