ПРЕПОГАНЮ́ЩИЙ, а, е. Підсил. до препога́ний. Погода була препоганюща. Низько пливли хмари, темно-сизі й зловісні (Ткач, Крута хвиля, 1956, 266); Вся вона, довгошия, руката і препоганюща, викликала в Тимка злість (Тют., Вир, 1964, 473).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 540.