ПРЕСМАЧНИ́Й, а́, е́, розм. Дуже смачний. Одну стравочку було настановлю, юшку чи борщик, да який же то пресмачний здається! (Барв., Опов.., 1902, 96); Гостям не залишалось нічого іншого, як у свою чергу частувати хазяїв пресмачною гречаною кашею з шкварками (Вільде, Сестри.., 1958, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 542.