ПРЕСТА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. преста́вляться; док., заст. Померти. [Кіндрат Антонович:] Може, від тії страви у мене і діток тройко в один год преставилися? (Кроп., II, 1958, 282); — Кажуть, в районній газеті чорна об’ява є, що наша Дарина преставилась… (Зап., На.. світі, 1967, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 543.