ПРЕТЕНЗІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до претензі́йний 1. В творах українських художників на історичну тематику тепер більше простоти й життєвості, майже зникла надмірна претензійність (Мист., 6, 1963 8); Не слід простоту архітектурних форм підмінювати спрощеністю. Простота є антиподом надуманості претензійності (Веч. Київ, 19.II 1966, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 545.