Слово "пречудо" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРЕЧУ́ДО, а, с., розм. Надзвичайне чудо, диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо [ворота] — і великим дивом дивувалися… (Мирний, II, 1954, 258).

На пречу́до, у знач. присл. — навдивовижу. А дівчинка, справді, як та квіточка, розпукується; таке славне дитяточко, веселе й здорове, на пречудо! (Вовчок, І, 1955, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 549.