ПРИБИРА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до прибира́льник. Звечора прибиральниці гуртожитку для одиноких службовців довгенько поралися з прибиранням кімнати, з постіллю та меблями (Ле, Право.., 1957, 224); Оленку влаштували ночувати в чистій кімнаті при школі, де жила одинока прибиральниця (Кучер, Трудна любов, 1960, 201); * Образно. Медунка побачила, що бджоли-прибиральниці докірливо захитали голівками. Не всі кімнатки коло льотка були охайні (Ів.. Про бджілку.., 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 554.