ПРИБОЛІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до приболі́ти. Від хвилювання, раптового світла і зорового напруження в очах Нестора, приболілих раніше, знову защеміло (Вол., Озеро.., 1959, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 560.