ПРИБІ́ДНЕНО, присл., розм. Применшуючи свої можливості, здібності, заслуги і т. ін. Надміру скромний і стриманий Юрій Іванович завжди прибіднено сідав на.. зборах гуртка десь подалі, не поспішав з читанням своїх творів (Ле, В снопі.., 1960, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 558.