ПРИВ’ЯДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до прив’яда́ти. * Образно. Крізь посноване тонке кросно зморщок ще тихо поглядала прив’ядаюча краса (Стельмах, На.. землі, 1949, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 582.