ПРИВА́Т-ДОЦЕ́НТ, а, ч. У дореволюційній Росії та країнах Західної Європи — учене звання позаштатного викладача вищої школи; // Людина, що має це звання. Один з дерев’яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Бурл., Напередодні, 1956, 21); У середині 1896 р. він [А. Ю. Кримський] повернувся на батьківщину. З цього часу він займає посаду приват-доцента арабської філології Лазаревського інституту (Вітч., 1, 1961, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 568.