ПРИВЕ́РНУТИЙ, ПРИВЕ́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приверну́ти. На з’їзді партії вся увага привернута була до питання про політику щодо селянства і до питання про продподаток (Ленін, 43, 1974, 150); Бронников помітив, як при цих словах колихнулись бійці, що, привернуті гострою розмовою, вже обступили їх звідусіль (Гончар, II, 1959, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 570.