ПРИВНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привнести́. Модернізм і консерватизм — явища не привнесені в релігію суб’єктивними побажаннями богословів, а об’єктивно властиві їй (Ком. Укр., 1. 1968, 29); // привне́сено, безос. присудк. сл. Повість [Т. Шевченка «Художник»] не можна розглядати як автобіографію. Чимало тут привнесено художньою фантазією (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 339).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 577.