ПРИВОЛОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., фам. Прийти, з’явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного). Відвідувачів у Сосніна було небагато. Прийде якийсь панок із службовців місцевої управи, інколи приволочиться недобитий партизанами поліцай (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 47); Вирішила жінка твердо до рук прибрати Стецька.. Раніше боялась, хвилювалась, що прийде і знову ятритиме серце, а після вирішення ждала, непокоїлась, боячись, що, може, скоро й не приволочиться (Цюпа, Назустріч.., 1958, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 580.