ПРИГНІ́ЧЕНО. Присл. до пригні́чений 3. [Прісцілла (пригнічено):] Іще одна доклалася вага до тягаря великого на серці… (Л. Укр., II, 1951, 445); Юнак Марко кида.. погляди на дівчину, що пригнічено сприймала вихватки Саливонової компанії (Горд., Дівчина.., 1954, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 592.