Слово "приголомшливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, а, е. Який приголомшує (у 2 знач.). Звістка була приголомшливою, неймовірною (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 9); Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехнути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (Гончар, Тронка, 1963, 131); Намагаючись відновити ту приголомшливу розмову, вона чітко уявляла її [Катерини] бліде, висмоктане обличчя, каламуть злості і збентеження.. в її очах (Коз., Листи.., 1967, 188); // Власт. станові приголомшеності. Орест знітився від приголомшливого чуття (Досв., Вибр., 1959, 353); Як стало відомо в колах румунської еміграції Женеви, розгром румунських дивізій на східному фронті викликав у Румунії приголомшливе і гнітюче враження (Кучер, Чорноморці, 1958, 146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 595.