ПРИГОТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приготува́ти. Осокін не знав, що професор Штарков уже побував у керуючого, влаштувався в приготованій для нього кімнаті.. готелю (Ткач, Плем’я.., 1961, 251); Він показав на приготоване до спродажу майно (Епік, Тв., 1958, 62); Йому хотілося додому, узнати новину, приготовану дружиною (Коп., Вибр., 1948, 160); Страва була чудово приготована (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Вона не ворухалась [ворушилась]. Побіліла лиш, немов стіна, — На те була давно приготована, пане докторе, — ледве прошепотіла (Коб., І, 1956, 82); // пригото́вано, безос. присудк. сл. — Допомогти вам, Дарино Павлівно? — Ні, у мене, власне кажучи, уже все приготовано. Багато часу не забере (Собко, Срібний корабель, 1961, 233); Скільки надій він покладав на нову зустріч, скільки слів сердечних було приготовано, а зустрілися — мов онімів (Кол., Терен.., 1959, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 598.