ПРИГІ́НКА, и, ж. Дія за знач. приганя́ти2. Максим Кривоніс скоса зирнув на Остапа, але той.. вдавав заклопотаного пригінкою стремен (Панч, Гомон. Україна, 1954, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 588.