ПРИДА́ТКОВИЙ, а, е, спец. Який є придатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Діагноз хронічного запалення придаткових порожнин носа грунтується на клінічних і рентгенологічних даних (Лікар. експертиза ., 1958, 115); Живець, поставлений у воду, розвиває на нижній частині придаткове коріння, а на верхній — ..пагони (Наука.., 11, 1963, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 603.