ПРИДА́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. прида́тний. Варвара давно відчувала, що в дочки нема придатності до хатнього господарства (Горд., II, 1959, 202); При розбиранні [машини] всі деталі очищають, оглядають, встановлюють придатність їх для дальшої роботи (Практ. з машинозн., 1957, 219); Урожай з післяжнивних посівів починають збирати тоді, коли рослини досягнуть господарської придатності (Колг. Укр., 6, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 604.