ПРИДУ́МУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИДУ́МАТИСЯ, ається, док.
1. розм. Спадати на думку. Я хотіла ще дописати [віршика], та більше нічого не придумується (Донч., VI, 1957, 469).
2. тільки недок. Пас. до приду́мувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 608.