ПРИЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЖИ́ТИСЯ, иву́ся, иве́шся, док.
1. Призвичаюватися до нових обставин, умов, освоюватися з чим-небудь. — Ви ж мені самі казали в райкомі: «Скоріше там [в колгоспі] приживайтесь». От я і виконую вашу настанову (Логв., Літа.., 1960, 10); З того часу у нас більше розмов про втечу не було, ніби ми й зовсім прижилися на цій роботі (Збан., Єдина, 1959, 352); // Звикати до нового місця, залишатися жити де-небудь. Уссурійські дикі бджоли не приживаються на пасіках: вони повертаються в тайгу (Веч. Київ, 15.III 1968, 4); Давно колись, ще до революції, доля закинула Альберта Івановича з Чехословаччини на Україну. Та так він і прижився тут (Оров., Зел. повінь, 1961, 12); Восени минулого року до села Жовнине Чорнобаївського району забрів із лісу лось. Забрів і прижився (Рад. Укр., 17. 11 1966, 4); // Звикати до кого-небудь, здружуватися з кимсь. Хлопчак прижився між бійців (Нех., Сонце.., 1947, 93); — Ти чого надто ласкава до Тихона? — не раз допитувався він, жінка відповідала: — Дуже-бо він прижився до нас (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 89).
2. Рости після пересадження; прийматися. Слаборозвинута або витягнута розсада погано приживається і погано росте після висадки її в грунт (Хлібороб Укр., 2, 1967, 17); Ось цей рядок, аж до краю, садила вона разом з Христею Шовкуновою. Прижилися дубочки (Грим., Незакінч. роман, 1962, 5); // Пристосовуватися до інших кліматичних умов. — Так, — підтвердив Коваль. — Дивна штука, тропічна, власне кажучи, квітка [сальвія], а прижилася й росте чудесно, ще і цвіте пізніше за всіх (Собко, Срібний корабель, 1961, 185); Добре прижилися тут [на Закарпатті] також далекосхідні лимони (Рад. Укр., 17. 1 1965, 3); // Виживати в нових умовах (про мікроорганізми). Збудник корости коня, підсаджений на тіло великої рогатої худоби, нездатний тут приживатися і давати розплід (Соц. твар., 7, 1956, 58).
3. Ставати звичним; укорінюватися. Фольклор живе й розвивається, криниця народної творчості невичерпна. Нові поняття входять у фольклор, приживаються в ньому (Літ. Укр., 24.V 1966, 3); Не применшуючи достоїнства чаю як загальновизнаного напою, вважаю, проте, що якби прижився такий же напій з листків суниці, як чай, здоров’я людей на цьому тільки виграло б (Лікар. рослини.., 1958, 52); Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки… (Вол., Самоцвіти, 1952, 52).
4. Те саме, що приживля́тися 1. Виготовлені з фторлону штучні судини, клапани серця і діафрагми, що застосовуються при порожнинних операціях, добре приживаються в організмі і абсолютно нешкідливі (Рад. Укр., 13. 11 1964, 1); Перетинка з органічної тканини (шкіри, фастії) краще приживається й успішно відновлює слух (Літ. Укр., 12. 11 1956, 1); Для нього наче зникло все, існувала лише троянда, яка тільки ледь-ледь приживалася, і той невідомий, що її прищепив до шипшини (Томч., Готель.., 1960, 36); Саджанці викопують з прищепленими вічками, які прижились, але ще не проросли (Колг. Укр., 4, 1959, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 611.