ПРИКАЛА́БОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до прикала́бок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а іноді і курку закинемо (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 632.