ПРИКО́ЛКА, и, ж., розм. Защіпка для волосся. Дві нічліжниці спокійно розчісувалися, тримаючи в зубах приколки (Кучер, Трудна любов, 1960, 148); Устина дочці не поступалася. На голові в неї високо викладена коса та закріплена приколками з оздобами (Чорн., Потік.., 1956, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 642.