ПРИКРУ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ПРИКРУТИ́ТИСЯ, ру́титься, док.
1. Приєднуватися в результаті прикручування. * Образно. Та була в мене жінка, та була в мене любка, ..Та дала мені сокиру, та дала мені тупую, Щоб я забарився, в лісі спізнився, Та до жінки-любки та й не прикрутився (Укр. нар. пісні, II, 1965, 122).
2. тільки недок. Пас. до прикру́чувати 1-3, 5.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 651.