ПРИКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИКРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн, прикрі́пляться; док.
1. тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого-небудь.
2. Брати на себе якісь обов’язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь.
3. Ставати на облік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 650.