ПРИ́ЛАДНИЙ1, а, е. Прикм. до при́лад; // Признач. для приладу (приладів). Літак стрімко несеться до землі. Я поглянув на приладну дошку — одна із стрілок стоїть неправильно (Рад. Укр., 18.VIII 1962, 2).
ПРИ́ЛАДНИЙ2, а, е, заст. Улесливий. — Така-то вже [удова] жвава, говірка, така — що й летючі слова хапає… така-то до кожного прикидчива, приладна (Вовчок, І, 1955, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 654.