Слово "приладновувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПРИЛАДНО́ВУВАТИ і ПРИЛА́ДНУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Прикріплювати що-небудь до чогось; прилаштовувати (у 1 знач.). Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (Дім., Ідол, 1961, 202); Сьогодні Василь Яремчук, ..озброївшись молотком, збиває стару вивіску і приладнує нову (Цюпа, Назустріч.., 1958, 131); За день дружньої роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова. Столяри змайстрували двері й віконце, ковалі приладнали надійні засуви (Шиян, Баланда, 1957, 218).

2. Приставляти зручно, надійно що-небудь до чогось. Канушевич з машиністом приладновує підпорні бруски (Коцюба, Нові береги, 1959, 181); Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи, приладнував шапку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 78); З саду вийшов з довгою драбиною в руках садівник, він приладнав її до білосніжної колони і вгинаючи щаблі, важко поліз угору (Стельмах, І, 1962 397); Якась дівчина на ходу приладнала до бункера широкий рукав, і з нього потоком полилося в кузов грузовика зерно (Донч, V, 1957, 140).

3. Встановлювати що-небудь відповідно до потреб використання; прилаштовувати (у 2 знач.). На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (Головко, І, 1957, 348); Доктор Драгомирецький приладнував на носі пенсне, короткозоро мружачись до Брилевого палісадника (Смолич, Мир.., 1958, 22); Щоб Горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити (Гл., Вибр., 1951, 141); Близько вікна Сава вказав Катрі місце. Приладнав мольберт. А далі, готуючи палітру, став навчати молодицю, як їй треба стояти (Головко, II, 1957, 197).

4. Пристосовувати що-небудь для чогось. В стіні комори [попової] невеликий проріз був. Приладнав я з дроту ключку і почав тягати паски для своїх хлопців (Стельмах, II, 1962, 326); Осел прислів’я нагадав. А я до байки приладнав: Нехай не забувають люди, Що дурень всюди дурнем буде (Гл., Вибр., 1951, 137).

5. Готувати що-небудь відповідно до певних потреб. Довелося чекати, поки приладнають судно, здорове, нове судно турецьке, привезене з Царгорода (Коцюб., III, 1956, 156); Кіра попрохала його прийти приладнати на зиму велосипед, він не міг їй відмовити (Коп., Десятикласники, 1938, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 654.