ПРИЛОЖИ́ТИСЯ, ложу́ся, ло́жишся, док., розм. Те саме, що прикла́стися 1-3, 5. Приложившись до вікна, він почав придивлятись (Мирний, IV, 1955, 164); — «Пали!» — Москалі приложилися: — бух! бух! бу-ух… (Мирний, І, 1949, 232); Отець Василь підвівся, приложився до образа (Стар., Облога.., 1961, 66); Розмова спочатку не клеїлась тому, що гості були нівроку-таки голодні і щиро приложилися до наставлених на столі страв (Речм., Весн. грози, 1961, 56).
Приложи́тися до ча́рки — випити горілки, вина і т. ін. Оверко — той, звісно, дівочий мазун, зрідка коли приложиться до чарки (Горд., II, 1959, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 660.