ПРИЛЯ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Ляскати, супроводжуючи яку-небудь ритмічну дію, мелодію. [Меценат:] Спиніться всі! Неріса хай танцює!.. Дехто з гостей приплескує їй влад долонями та приляскує пальцями (Л. Укр., III, 1952, 463); Негр приляскував пальцями, наспівуючи дитяті рідний африканський мотив (Ільч., Серце жде, 1939, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 664.